За умов відсутності власної держави християнські Церкви Київської традиції були для українців чи не тими поодинокими інституціями – політичними і релігійними, які виражали їх самобутність. Український народ тягнувся до своїх Церков, живив її кадрами. Церкви віддячувала тією ж любов’ю. Великою мірою цим, з додатком духовного впливу Європи, можна пояснити той факт, що візантійський цезаропапизм, який добре прижився в Московії, в Україні не знайшов свого розвитку, як не знайшов тут підтримки й європейський «папоцентризм»...
Комментариев нет:
Отправить комментарий